Картопляна міль (Phthorimaea operculella Zell.)

Картопляна міль (КМ)- карантинний шкідник, який пошкоджує картоплю, особливо бульби у сховищах, тютюн, баклажани, томати, дурман, паслін та інші культурні й бур’янисті пасльонові.

Географічне поширення

Батьківщина картопляної молі - Південна Америка, звідки шкідник широко розповсюдився на всі континенти. Зараз КМ виявлено в більш ніж 90 країнах Європи, Азії, Африки, Північної, Центральної, Південної Америки, Океанії. В Україні картопляна міль поширена в основному на півдні: в Донецькій, Запорізькій, Одеській, Херсонській областях.

Зовнішній вигляд

Метелик розміром 12 – 16 мм, передні крила широколанцетні, коричнево-сірі, з темнішим внутрішнім краєм, жовтими лусочками й темно-коричневими штрихами; задні крила з виїмкою по зовнішньому краю, торочка довша за ширину крила, у самців на передньому краї пензлик з довгих волосків, що досягають середини крила. Гусениця завдовжки 8 – 10 мм, жовтувато-рожева чи сіро-зелена з поздовжньою смужкою посередині спини й дрібними темними щитками по тілу; грудний щиток чорний, анальний — жовтий. Лялечка — 5 – 6,5 мм, коричнева, з невеликим кремастером і щетинками на кінці черевця, знаходиться в шовковистому сріблястосірому коконі.

Біологія

В зоні вирощування картоплі за вегетаційний період може розвиватися 1-3 покоління. Літ метеликів відбувається з травня до кінця жовтня. Інтенсивний літ метеликів можна спостерігати після заходу сонця та на світанку. Вдень імаго сидять нерухомо; їх можна знайти на нижній стороні листків. Самка відкладає яйця через добу після спарювання. В середньому одна самка відкладає 62-110 яєць, максимально до 400. В польових умовах самка картопляної молі відкладає яйця на ґрунт біля рослини, на неприкриті бульби, в тріщини, на нижню сторону листя і стебла. Відроджені гусениці виїдають паренхіму листків, утворюючи міни на них, гусениця може вгризатися у черешок, і тоді листок гине повністю. Характерна зовнішня ознака пошкодження бульб картоплі гусінню — скупчення екскрементів на поверхні. Гусениці розвиваються в середині бульб, пронизуючи їх ходами, такі бульби нагадують губку. В окремих бульбах може розвиватись більше 10 гусениць. Бульби картоплі, що сильно пошкоджені картопляною міллю стають непридатними для посадки та переробки.

Заходи захисту.

На територію України забороняється ввозити бульби картоплі які не перевірені на наявність картопляної молі. Забороняється також ввозити плоди томатів, баклажанів та інших пасльонових культур із зон зараження країн розповсюдження картопляної молі. У випадку виявлення шкідника проводиться знезараження вантажів. В період вегетації регулярно проводяться обстеження пасльонових культур на виявлення шкідника. Також рекомендується знищувати бур’яни родини пасльонових, як резерватор шкідника. Рекомендується застосовувати у період вегетації інсектициди дозволені «Переліком пестицидів …», а у сховищах бульби обробляють біопрепаратими. У боротьбі з картопляною міллю у зоні її поширення і в районах можливого поширення необхідно суворо дотримуватися карантинних обмежень та виконувати комплекс організаційно-господарських, агротехнічних та винищувальних заходів, направлених на локалізацію та ліквідацію первинних вогнищ заселення.