Каштанова мінуюча міль

Цю комаху, що має розмір лише кілька міліметрів, вчені виявили відносно недавно, лише у 1985 році. Невідомий науці вид агресивно розпочав атаку на кінські каштани в Македонії, що росли навколо озера Орхід на кордоні з Албанією. Воно й дало назву шкіднику — камерарія орхіделла (Cameraria ohridella).

Основною кормовою рослиною мінуючої молі є гіркокаштан звичайний, проте деякі вчені вважають що такі види кленів, як клен явір і клен гостролистий, що ростуть поруч із каштанами, заселяються міллю де успішно завершують там розвиток до метеликів.

Метелик каштанової молі завдовжки 4 мм, розмах його крил 7-10 мм. із бурувато-вохристими передніми крилами та бурувато-сірими з світлою торочкою задніми крилами. Гусениці молодших віків — світло-зеленого кольору- сокоїдні мінують листя, старших віків — коричневі, тканинної дії і вигризають усі шари палісадної паренхими.

Велика шкідливість каштанової молі зумовлена високим потенціалом розмноження (середня плодючість самиць — 40-50 яєць, розвиток 2-4 генерацій за сезон) та надзвичайно інтенсивним утворенням мін на листках, що в другій генерації перевищує 70% поверхні листків і призводить до інтенсивного опадання листя в липні — серпні, знесилення дерев та їх загибелі через 3-4 роки після заселення.

В наших кліматичних умовах розвиток каштанової молі в останні роки проходив у двох поколіннях. За посушливих умов та високих температурних показників можливий частковий розвиток третього покоління.

Значну частину популяції каштанової мінуючої молі знищують ентомофаги — паразити і хижаки — павуки, мурашки, кокцинеліди,золотоочки та птахи. Вчені відзначають, що найсприятливішими до пошкоджень є японський вид каштанів, а азіатські ендимічні види каштанів — високо- стійкими щодо фітофага. Тому перехід до широкого вирощування садивного матеріалу гібридних форм гіркокаштана є найбільш реальним і екологічно безпечним заходом із захисту міських декоративних насаджень від пошкоджень каштановою мінуючою міллю.

Надзвичайно важливим етапом у визначенні меж та темпів поширення каштанової мінуючої молі, утворення осередків її масового розмноження є використання феромонних пасток ”Unitrap” фірми ”Pherbank” (Нідерланди), які за простоти , багаторазовості їх використання та великої уловлюваності самців молі, безпечності для довкілля можуть бути широко використані для створення ”самцевого вакууму”.
Екологічно безпечним та доступним в умовах міст заходом обмеження зимуючого запасу та темпів поширення каштанової мінуючої молі є повсюдне згрібання опалого листя та його закопування в глибокі компостні ями з присипанням шаром грунту не менше 30 см, а навесні — розвішування синичників.

Серед низки заходів із захисту декоративних каштанових насаджень в умовах міст, на сучасному етапі, найбільш доступним і високоефективним є токсикація крон дерев способом ін’єкції пестицидів у стовбури дерев.

Для токсикації крон дерев ефективне застосування системних комбінованих інсекто-фунгіцидів. Проте, як свідчить практика крім застосування, біологічного інсекто-акарициду Камеркілу Плюс 25 SL (а.р. Абемектин) для ін’єкції в стовбури дерев можна застосовувати й інші сполуки, розчинні у воді.

Оскільки застосування цих препаратів для ін”єкції в стовбури дерев забезпечує надійний захист від каштанової мінуючої молі впродовж двох вегетаційних періодів, то за тотальної обробки насаджень в будь- якому населеному пункті в системі інших заходів такі обробки можна проводити раз на 4-5 років.

Враховуючи те, що однієї ін’єкції вистачає на один-два сезони, вона шкідлива для всієї флори. Ймовірний варіант, що з ін’єктованого дерева бджоли зберуть мед, і таким медом можуть отруїтися люди. Такий метод боротьби — не найкращий із можливих. Його навіть почали використовувати в Україні, однак потім відмовилися.

За неможливості токсикації крон дерев способом ін’єкції препаратів у стовбури дерев найбільш екологічно безпечним в умовах міст є застосування БАР (регуляторів росту комах та інгібіторів синтезу хітину).

Тривають випробовування по виведенню окремої раси трихограми в боротьбі із каштановою міллю, тому що біологічний метод боротьби із шкідниками найбезпечніший і часто — найефективніший. У місті ж не будеш обприскувати дерева інсектицидами — ті хоч і для комах, але в першу чергу отрута.

Проблема залишається гострою. Відсутня гарантія, що мінуюча міль із часом не адаптується, як це відбулося із колорадським жуком і масово не перейде на харчування іншими рослинами.