Небезпечний мандрівник - Американський білий метелик

Небезпечний мандрівник -  Американський білий метелик

Американський білий метелик (АБМ) - Hyphantria cunea відноситься до шкідників обмежено поширених на території України. Батьківщиною його є Північна Америка. В Європу, а саме в Угорщину, АБМ був завезений з вантажем з Північної Америки у 1940 році. В Україні вогнища АБМ вперше були зафіксовані 1952 р. в Закарпатській області. Але незважаючи на інтенсивні заходи боротьби, розпочалось поступове розширення ареалу. Масове заселення і висока шкідливість АБМ зберігаються у низинній зоні Закарпаття, в районах Степу та Південного Лісостепу. В північних районах (до 50 пн. ш.) його розвиток проявляється періодично в окремі найбільш сприйнятливі за погодними умовами роки.

Пошкоджує понад 250 видів деревних і чагарникових рослин. Перевагу віддає шовковиці, клену американському, волоському горіху. З плодових пошкоджує яблуню, грушу, сливу, айву, черешню.

Гусінь повністю об'їдає листя на деревах, оповиваючи гілки павутиною. Шість—вісім гнізд шкідника на плодовому дереві здатні повністю його знищити. Метелик не живиться.

Біологія. Метелик з розмахом крил 40 – 50 мм; крила білосніжні з шовковистим полиском; тіло вкрите густими білими волосинками; вусики чорні з білим нальотом. Гусениці молодших віків світложовті; голова, грудний щиток і грудні ноги чорні. Гусениця, яка завершила живлення 30 – 40 мм завдовжки, зі спинного боку оксамитово-коричнева.

Лялечка — 10 – 15 мм, спочатку лимонно-жовта, з часом — темно-коричнева, у темному пухнастому коконі сіруватого кольору. Зимують лялечки під відмерлою корою дерев, під рослинними рештками, в тріщинах і щілинах парканів, під навісами та в інших захищених місцях. Виліт метеликів навесні відбувається недружно, розтягуючись іноді до місяця. Перші метелики з’являються наприкінці квітня — на початку травня. Ведуть сутінковий спосіб життя. Самки відкладають яйця на верхній і нижній бік листків та на трав’яну рослинність групами по 300 – 500 яєць, укриваючи кладку тонким прозорим пушком. Плодючість — 1200 – 1500 яєць.

Шкодочинність. Відроджені гусениці скелетують листок, пізніше з’їдають його цілком, залишаючи тільки грубі жилки. До третього й четвертого віків ведуть спільний спосіб життя, обплітаючи павутиною листя. Починаючи з п’ятого віку, розповзаються і переходять до одиночного способу життя. Активні вночі й на світанку, вдень сидять на нижньому боці листка. Зі зниженням температури до 5 – 6 °С живлення припиняється. Без живлення гусениці можуть існувати до 15 діб. Тривалість розвитку гусениць — 45 – 54 доби. За цей час вони линяють 6 – 7 разів. На розвиток лялечки потрібно 9 – 14 діб. У липні — серпні відбувається літ метеликів другого покоління. Гусениці, які завершили розвиток, у серпні — вересні заляльковуються і залишаються до весни наступного року. В південних областях шкідник розвивається у двох поколіннях. Гусениці, відроджені з однієї кладки яєць, можуть повністю оголити плодове дерево 10 – 15 річного віку. Лялечки гинуть у зимовий період при зниженні температури нижче –30 °С.

Поширюється АБМ транспортними засобами при перевезенні сільськогосподарської продукції та промислових вантажів (на пакувальному матеріалі).

Попри карантинний статус метелик досить розповсюджений в Україні. За даними Держветфітослужби, в останні роки американський білий метелик виявлено у АР Крим, м. Севастополь та у 20-ти областях України, на земельній площі — 686618,127 га. Відмічається збільшення площ заселених шкідником у Вінницькій, Дніпропетровській, Житомирській, Одеській, Полтавській, Херсонській та Черкаській областях за рахунок виявлених нових і розширення старих вогнищ.

Заходи боротьби. Застосовують організаційні, агротехнічні та хімічні методи. До організаційних віднесені зміна шляху руху транспорту, контроль за перевезенням вантажів, агротехнічних методів - збір та знищення гусені та кладок яєць. Гілки з гніздами обрізають і спалюють. На уражених деревах видаляють мертву кору, стовбури обмазують вапном. На присадибних ділянках застосовують ловильні пояси із картону чи гофрованого паперу, який перед заляльковуванням гусені знімають і спалюють. Винищувальні методи: 2–3-кратна обробка гусені 1–2-х поколінь інсектицидами з інтервалом 7–10 днів препаратами Карате, 5% к. е. (0,2–0,4 л/га); Дімілін, 25% с. п. (0,1–0,2 кг/га); Фосбецид, 50% к. е. (0,5–1,5 л/га) тощо. Витрати робочого розчину - 2–10 л на 1 дерево, залежно від розміру крони. Біологічна боротьба: використовують підвиди Bacillus thuringiensis та препарати на основі грибів Beauveria bassiana і B. globulifera, яйцевого паразита трихограма (Trihogramma dendrolimi) і нематоди.

Підготувала: Головний фахівець - ентомолог
ДУ “Рівненська фітосанітарна лабораторія” - Білан І.І.