Bemisia tabaci Gen –Тютюнова білокрилка

Bemisia tabaci Gen –Тютюнова білокрилка

Bemisia tabaci Gen –Тютюнова білокрилка

                   Тютюнова білокрилка - Bemisia tabaci (Gennadius, 1889) (Homoptera, Aleirodidae). Цей вид неодноразово описувався, завдяки чому існує понад 20 синонімічних назв. З 1980 року тютюнова білокрилка, як небезпечний шкідник почала створювати проблеми не тільки для сільського господарства, але і для декоративних культур у багатьох країнах світу. Є широким поліфагом, переносить понад 110 вірусних інфекцій, особливо з роду Begomovirus, внаслідок чого можлива втрата урожаю 20−100 %.

                 Батьківщина тютюнової білокрилки досі точно не відома. Вперше в Америку та Європу цей вид був завезений з Африки. В останні роки спостерігається стрімке поширення тютюнової білокрилки по багатьох країнах. Велика пластичність, багатоїдність, висока швидкість розмноження роблять її одним з найнебезпечниніших видів. Тютюнова білокрилка має космополітичний ареал. Трапляється в Європі: Угорщина, Німеччина, Греція, Грузія, Данія, Іспанія, Італія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Росія (Чорноморське узбережжя Краснодарського краю), Туреччина, Франція;  Азії: країни Близького Сходу, Південно-східної Азії, Далекого Сходу, Середньої Азії. Країни Африки, Північної Америки, Центральної Америки, Південної Америки, Австралія та Океанія .

                Доросла комаха має жовтий колір тіла, крила білі, без плям, вусики і ніжки світло-жовті. Личинки мають 4 стадії (1- рухлива, 2-4- нерухомі з рудиментарними вусиками і ногами), живуть на нижньому боці листа; в кінці розвитку перетворюються в пупарій (білувато-жовті, овальні, довжиною менше 1 мм), прикріплений до рослини. Імаго живе близько 14 днів, самка відкладає від 50 до 300 яєць при температурі близько 25 °С. Час розвитку від яйця до імаго складає в середньому від 18 (на огірках) до 29 днів (на льоні , томатах і моркві). Співвідношення статей у популяціях приблизно 1: 2 з переважанням самок. Зазвичай імаго літають мало, якщо їх потурбувати, вони підіймаються у повітря і одразу намагаються повернутися на це саме місце. За рік в теплицях (при температурі близько 30-33°С) може розвиватись 11-15 генерацій.

            Харчуються  білокрилки  понад 600 видами рослин. Небезпечні ці комахи тим, що їх личинки висмоктують соки рослин і передають фітопатогенні віруси. Надають перевагу баштанним, овочевим, технічним культурам, квітковим і лікарським рослинам, кормовим травам, а також багатьом видам бур'янів. Зустрічаються на плодових, ягідних, цитрусових і лісових деревних насадженнях. Особливо небезпечні в оранжереях і теплицях. На боротьбу з тютюновою білокрилкою в одному тільки штаті Каліфорнія (США) в 1981 році було витрачено більше 100 мільйонів доларів. У Південній Америці та Індії від цього шкідника, як переносника вірусу жовтої мозаїки гине до 80% золотистої квасолі або маша - найважливішою в тих місцях продовольчої культури. Поширення Bemisia tabaci Gen. відбувається льотом із потоком повітря або личинками на листі рослини. У Європі найбільш вірогідним джерелом розповсюдження тютюнової білокрилки є пуансеттія (Poinsettia) та гибискус (Hibiscus), які широко використовують у міжнародній торгівлі.

               Тютюнова білокрилка є небезпечним карантинним об'єктом, тому ввезення рослин, заселених тютюновою білокрилкою на територію України заборонено. Фітосанітарними заходами боротьби є заборона ввезення заселених шкідником рослин з листям, цибулин, бульб, живців, квітів, плодів; зрізаних квітів і бутонів, свіжого листя, гілок для складання букетів, свіжих плодів: капусти качанної, цвітної, броколі та інших їстівних овочів з роду Brassica, салатів і іншої зелені, заселених тютюнової білокрилкою.

               У випадку виявлення рослин або їхніх частин, які заселені Bemisia tabaci Gen., вся продукція підлягає знищенню або поверненню вантажовідправнику. Існує некарантинний дуже схожий шкідник тютюнової білокрилки - це оранжерейна (теплична) білокрилка Trialeurodes vaporariorum, її дуже легко сплутати із карантинною Bemisia tabaci. Точне їх ідентифікування проводиться лише фахівцем фітосанітарної лабораторії за пупарієм і лише в лабораторних умовах.

                З метою недопущення поширення цих шкідників та локалізації їх вогнищ необхідно дотримуватись організаційно-господарських та карантинних заходів, проводити постійний моніторинг та своєчасне їх виявлення. Для запобігання появи шкідників або їх поширення в парнику або теплиці необхідно проводити комплекс профілактичних заходів. Під час вегетації і по закінченню сезону ретельно прибирають всі рослинні рештки, щоб на них не відкладали яйця імаго білокрилок та інших шкідників. Обов'язково восени проводять знезараження теплиці і грунту. Чітко дотримуватись передбачених технологією агротехнічних заходів.

            Для виявлення шкідника ефективним є використання феромонних пасток та жовтих клейових пасток.

Підготувала заступник завідувача відділу фітосанітарного аналізу – С. Бордюк.