Статті

Фузаріоз пшениці

Мікроміцети роду Fusarium є доволі поширеними збудниками фітомікозів. Фузаріоз колосу є однією з найбільш шкодочинних хвороб зернових культур, оскільки вона негативно впливає як на кількісні (при втраті врожаю), так і на якісні (синтез мікотоксинів) показники врожайності. Це хвороба вологого та субвологого середовищ помірних і субтропічних регіонів, яка викликається грибами роду Fusarium, гемі-біотрофними, нитчастими аскоміцетами. Протягом останніх кількох років типові погодні умови весняно-літніх періодів обмежили поширення та накопичення фітофагів та паралельно сприяли розвитку мікологічних хвороб. Інфікування зерна пшениці патогенними видами мікроміцетів цього роду призводить до зниження енергії проростання, схожості зерна, зниження щільності клейковини та хлібопекарських властивостей борошна.

Альтернаріоз пшениці

Вид Alternaria tenuis Fr. є основним збудником чорної плямистості насіння пшениці (Triticum aestivum L.). Чорна плямистість – це комплексне захворювання, що може викликатися ураженням одразу кількох збудників різних польових фітопатогенних мікроміцетів, тому на уражених зернах пшениці можуть з'являютися різні типи симптомів.

Збільшення із року в рік об’ємів імпорту та транзиту продуктів рослинного походження створюють постійну загрозу завезення на територію України нових видів шкідливих організмів. Одним з таких є Keiferia lycopersicella.

Тверда сажка пшениці

Збудники хвороби твердої сажки пшениці представлені базидіальними грибами видів T. caries та T. laevis. Життєвий цикл та характер симптомів цих грибів дуже подібний, хоч між ними й існують певні відмінності. У першу чергу, вони відрізняються за морфологією теліоспор, де T. caries мають характерну сітчасту структуру, а T. laevis – гладеньку (Рис. 1).

Стебловий (кукурудзяний) метелик – один із найнебезпечніших шкідників кукурудзи. Стебловий метелик – поліфаг, належить до ряду лускокрилих (Lepidoptera). Список кормових рослин шкідника включає близько 250 видів з різних родин. Пошкоджує також багато злаків (сорго, рис, овес, жито, ячмінь, чумиза та інше), бобові (горох, соя, люпин, конюшина), пасльонові (картопля, томати, перець, тютюн). В результаті життєдіяльності шкідника страждають технічні та олійні культури (соняшник, сафлор, бавовник, кенаф, кунжут, мак та ін.). У числі дикорослих рослин пошкоджує осот, полин звичайний, щирицю. Розмноження двостатеве. Розвиток повний. Зимують дорослі гусениці. За сезон розвивається 1 – 2 покоління. В Україні розвивається зазвичай в одному поколінні. Літ метеликів, як правило, збігається в часі з початком викидання волотей кукурудзою. На півдні частина гусениць першого покоління відразу заляльковується, і в серпні – вересні розвивається друге покоління. В Україні зона значної шкодочинності охоплює лісостепову і північ степової зони, найбільш шкодочинний у західному Лісостепу. За підрахунками вчених, недобори врожаю кукурудзи від шкодочинності стеблового метелика в середньому сягають 12-15 %, а в роки масового його розмноження – 25-50 %.

23 серпня 2022 року при проведенні ентомологічнї експертизи (аналізу) феромонних пасток, фахівцями відділу фітосанітарного аналізу ДУ ’’Рівненська обласна фітосанітарна лабораторія’’ було виявлено карантинний організм, обмежено поширений в Україні — західний кукурудзяний жук (лат. Diabrotica virgifera virgifera Le Conte).

Самшитова вогнівка Cydalima perspectalis

Упродовж останніх років в озелененні як міських, так і приватних територій використовуються рослини з роду Самшит (Buxus L.), які зазвичай формуються у вигляді топіарних форм або живоплотів і бордюрів. Однак сьогодні постає проблема використання рослин у зв’язку з появою інвазивного шкідника – самшитової вогнівки (Cydalima perspectalis).

Походження Halyomorpha halys (жовто-бурого мармурового клопа).

Батьківщиною жовто-бурого мармурового клопа (Halyomorpha halys) вважають країни Південно-Східної Азії (В’єтнам, Китай, Японія), де його шкодочинність вперше зафіксували понад 20 років тому. З 1996 року був відмічений, а також активно почав розселятися по території США. В Європі шкідника вперше зафіксовано в 2004 році. На даний момент в Україні цей вид не виявлений але активно поширений в Грузії, Туреччині, Румунії, Абхазії, Росії.

Це найбільш поширене мікологічне захворювання. Збудником цієї хвороби є гриб Botrytis, який за паразитичними властивостями відноситься до фітопатогенних сапрофітів.

Тютюнова білокрилка - Bemisia tabaci (Gennadius, 1889) (Homoptera, Aleirodidae). Цей вид неодноразово описувався, завдяки чому існує понад 20 синонімічних назв. З 1980 року тютюнова білокрилка, як небезпечний шкідник почала створювати проблеми не тільки для сільського господарства, але і для декоративних культур у багатьох країнах світу. Є широким поліфагом, переносить понад 110 вірусних інфекцій, особливо з роду Begomovirus, внаслідок чого можлива втрата урожаю 20−100 %.

ЧОТИРЬОХПЛЯМИСТИЙ ЗЕРНОЇД - CALLOSOBRUCHUS MACULATUS FABR.

Callosobruchus maculatus Farb – жук невеликого розміру з роду Callosobruchus, входить до списку карантинних організмів, відсутніх в Україні. Пошкоджує різні зернобобові у полі і під час зберігання. Центром ареалу вважають тропічну Азію, звідки шкідник завезений до Центральної і Західної Африки, Гавайських островів, Японії, центральної і південної частини Північної Америки, Австралії, у південну Францію, Італію.

Карантинні бур’яни — це особливо шкідливі адвентивні види рослин, яких немає на території країни або вони наявні обмежено і поширення яких контролюється спеціальними заходами. Карантинні рослини не тільки засмічують та знижують врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність пасовищ, але і є шкідливими для здоров’я людей. Одним з таких адвентивних (тобто чужорідних) бур’янів є Iva axillaris Pursh бузинник пазушний (іва багаторічна).

Оптимальною для розвитку більшості ложнокороїдів є температура

27-30 0С, при температурі 15-17 0С спостерігається заціпеніння комах. Протягом року спостерігається 3 покоління шкідника. Виявлення найчастіше бувають в листопаді і лютому в дерев'яній тарі, що надходить з вантажами з Індії.

Рослини-живителі, шкодочинність.

Вірус може інфікувати широке коло трав’янистих і деревних рослин. Він спричиняє серйозну хворобу сої, уражує тютюн, чорницю, особливо лохину. Однією із найбільших серйозних хвороб, яку спричиняє вірус TRSV э ураження зародка сої, що призводить до погіршення якості насіння і 25-100% втрат врожаю. Щодо плодових і ягідних культур то вірус має деякий вплив на зниження врожайності винограду на північному сході США. На чорниці TRSV спричиняє некротичні круглі плями, особливо на уразливих сортах. Інфіковані кущі повільно, але стабільно втрачають врожайність.

За офіційною версією, цей шкідник відсутній в Україні та нашому регіоні. Водночас історія знає чимало прикладів, коли організм включався до переліку вже після того, як він проник на нову територію і завдав відчутної шкоди.

Ясенева смарагдова вузькотіла златка (ЯСВЗ) – вкрай небезпечний шкідник ясена, горіху та деяких інших листяних порід дерев. На відміну від більшості інших стовбурових шкідників ЯСВЗ здатна нападати на абсолютно здорові дерева. Пошкоджені шкідником дерева зазвичай усихають протягом двох-трьох років.

Фітофтороз Phytophthora infestans-(в народі - фітофтора) - найбільш поширене, небезпечне захворювання садових культур. Воно характеризується стрімкою течією, швидким поширенням, високим відсотком загибелі заражених рослин.

Причина інфекції - грибкові мікроорганізми, спори яких в сприятливих умовах швидко розносяться по ділянці. Небезпека грибка - в його високій життєздатності. Спори осідають повсюди на дачній ділянці: на інвентарі, на ґрунті, на будовах, на садових культурах. Вони можуть знаходитися в сплячому стані протягом декількох років.

За останні роки значно збільшилося ввезення в Україну сільськогосподарських продуктів рослинного походження, насіння і посадкового матеріалу. Водночас зросла і небезпека завезення небезпечних карантинних шкідників та хвороб рослин, а також насіння бур’янів, що відсутні в Україні або наявні лише на невеликих осередках. До таких бур’янів належить ценхрус довгоголковий (Cenchrus longispinus Fernald.) Вид походить із тропічної Америки, де зростає на піщаних ґрунтах.

Близько 70 країн світу, і Україна в тому числі, вводять карантинне обмеження на ввезення пшениці з країн, в яких була знайдена індійська сажка. До зони акліматизації цієї хвороби можна віднести практично всю територію України, за виключенням північних областей.

Пасмо льону - карантинна хвороба льону, що викликана грибом Mycosphaerella linicola Naumov, яка спричиняє засихання і задерев’яніння стебел, внаслідок чого волокно стає ламким, коробочки можуть не розвиватися. Хвороба знижує урожай насіння, зменшує кількість волокна та погіршує його якість. Волокно стає коротким і легко розривається при обробці. Втрати врожаю становлять 30-50%, інколи – 70%. На уразливих сортах льону пасмо знижує вміст олії на 9%. У коробочках, що розвинулись, утворюється щупле і неповноцінне насіння. Уражене насіння має сизий відтінок та втрачає блиск, а на поверхні його помітні горбики спороношення збудника.

Картопляна міль (КМ)- карантинний шкідник, який пошкоджує картоплю, особливо бульби у сховищах, тютюн, баклажани, томати, дурман, паслін та інші культурні й бур’янисті пасльонові.

Географічне поширення

Батьківщина картопляної молі - Південна Америка, звідки шкідник широко розповсюдився на всі континенти. Зараз КМ виявлено в більш ніж 90 країнах Європи, Азії, Африки, Північної, Центральної, Південної Америки, Океанії. В Україні картопляна міль поширена в основному на півдні: в Донецькій, Запорізькій, Одеській, Херсонській областях.

Згідно “Методичних вимог у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіння зернових культур” затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 476 від 04.10.2018 року посівні якості насіння мають відповідати

певним критеріям.

Картоплю по праву називають другим хлібом. Вона посідає чи не найперше місце серед городніх культур. Одне з найнебезпечніших її захворювань – бура гниль. Її збудник – бактерія Ralstonia solanacearum є карантинним об'єктом на всій території України. Розвиваючись він призводить до різкого зниження польової схожості бульб, їх значного відставання у рості, зменшення кількості стебел у кущі, падіння врожайності, загнивання і загибелі овочів від хвороби в полі чи при зберіганні.

Хворобу в Україні виявлено останніми роками. Потівірус шарки сливи (віспа) є однією із найбільш шкодочинних хвороб сливи, абрикоса, персика. Захворювання призводить до погіршенняякості і зменшення кількості плодів, необхідності видалення заражених дерев.

Сорго алепське (гумай) – багаторічний, однодольний бур’ян, що поширений в основному в степовій зоні України. Рослина віддає перевагу вологим, теплим ґрунтам з хорошою освітленістю та родючістю. Найчастіше засмічує поля, зрошувальні канали, сади та городи. Сходи сорго алепського з’являються в середині березня- травні, процес цвітіння в липні-серпні, а плід може формуватись в період з серпня по жовтень.

Картоплю справедливо називають другим хлібом. Цінність її зумовлюється універсальним використанням як продовольчої, технічної і кормової культури. Картопля є незамінною сировинною для багатьох галузей промисловості, зокрема для виробництва крохмалю, спирту, глюкози. Картопля має також важливе агротехнічне значення в системі інтенсивного землеробства.