Фузаріоз пшениці
Мікроміцети роду Fusarium є доволі поширеними збудниками фітомікозів. Фузаріоз колосу є однією з найбільш шкодочинних хвороб зернових культур, оскільки вона негативно впливає як на кількісні (при втраті врожаю), так і на якісні (синтез мікотоксинів) показники врожайності. Це хвороба вологого та субвологого середовищ помірних і субтропічних регіонів, яка викликається грибами роду Fusarium, гемі-біотрофними, нитчастими аскоміцетами. Протягом останніх кількох років типові погодні умови весняно-літніх періодів обмежили поширення та накопичення фітофагів та паралельно сприяли розвитку мікологічних хвороб. Інфікування зерна пшениці патогенними видами мікроміцетів цього роду призводить до зниження енергії проростання, схожості зерна, зниження щільності клейковини та хлібопекарських властивостей борошна.
До найбільш поширених збудників фузаріозу колосу у Рівненській області, згідно останніх досліджень у більшій мірі належить F. graminearum та види F. langsethiae, F. poae, F. tricinctum, F. sporotrichioides.
Розвиток хвороби
Температура і вологість відіграють дуже важливу роль у виникненні фузаріозу колоса. Тепле, вологе середовище з температурою від 25 °C до 30 °C, що характеризується регулярними опадами або рясною росою під час цвітіння, є дуже сприятливими умовами для росту гриба, його інфікування, розвитку та поширення хвороби. Патоген може зимувати у вигляді перитеціїв на зрілих зернових культурах, пожнивних рештках, або на інфікованому насінні. Патоген також може зимувати у вигляді міцелію або хламідоспор. На залишках пшеничної соломи перитеції можуть залишатися життєздатними до 23 місяців.
На пшеничному полі фузаріоз колосу ініціюється повітряно-крапельним шляхом, коли спори потрапляють на квітучі колоски, проростають і проникають в рослину через природні отвори біля основи нижньої та верхньої колоскових лусок. На початку інвазії мікроміцет росте міжклітинно та безсимптомно, помірно поширюючись ксилемою. Пізніше патоген поширюється радіально та викликає некроз. Гриб росте внутрішньоклітинно і тому швидко колонізує тканини. Симптоми на цій стадії включають утворення невеликих вологих плям, особливо на хлоренхімі. Після цього уражена тканина знебарвлюється, що є характерною ознакою інфікування збудником.
Шкодочинність
Вид Fusarium graminearum є найбільш поширеним представником свого роду у більшості регіонів світу. Цей патоген знижує якість врожаю, продукуючи трихотеценові мікотоксини, тісно пов'язані з хронічними та смертельними токсикозами людей і тварин. Після ураження квіток пшениці мікроміцет сприяє синтезу трихотеценових мікотоксинів типу дезоксиніваленолу (DON), який є фактором вірулентності та викликає некроз тканин, дозволяючи видам Fusarium поширюватися в напрямку стебла. Колонізація насіння, що розвивається, також супроводжується накопиченням DON, в результаті чого утворюється зморщене, низькоросле зерно.
Поширення та візуальні симптоми ураження.
Специфічна місяцеподібна форма конідій (див. рис. 1) та їх утворення в слизовій масі пов'язані зі способом поширення. Розсіювання конідій дощовими бризками або перенесення вітром з інфікованих тканин є вторинним джерелом збудника хвороби. Пізніше, через наявність конідій, на заражених колосках можна побачити характерне рожеве або помаранчеве забарвлення, а на остюках – білий ріст міцелію. Зібране зерно рожевого відтінку також вказує за ураження збудниками фузаріозу колоса.
Заходи захисту
Заорювання рослинних решток зернових культур та кукурудзи; підбір скоростиглих та стійких сортів, своєчасне збирання врожаю та швидке просушування зерна до 14 %. Обприскування посівів фунгіцидами потрібно проводити під час цвітіння і по можливості при настанні сприятливих для зараження погодних умов.
Підготував Ющук Євген
Список літератури:
URL: https://superagronom.com/hvorobi-grib/fuzarioz-pshenitsya-id16326