Жовто-бурий мармуровий клоп

Жовто-бурий мармуровий клоп

   Жовто-бурий мармуровий клоп – небезпечний карантинний шкідник

               Походження Halyomorpha halys (жовто-бурого мармурового клопа).

                  Батьківщиною жовто-бурого мармурового клопа (Halyomorpha halys) вважають країни Південно-Східної Азії (В’єтнам, Китай, Японія), де його шкодочинність вперше зафіксували понад 20 років тому. З 1996 року був відмічений, а також активно почав розселятися по території США. В Європі шкідника вперше зафіксовано в 2004 році. На даний момент в Україні цей вид не виявлений але активно поширений в Грузії, Туреччині, Румунії, Абхазії, Росії.

                Зовнішній вигляд.

                Комаха має коричневий колір, але спинка і голова мають незвичайні «вкраплення», що візуально створює мармуровий відтінок. Тіло мармурового клопа грушоподібної форми, злегка сплющене, 12-17 мм. Клопи відрізняється від близькоспоріднених видів світлими зонами на антенах і чорно-білими смужками по краю черевця. На голові та передньоспинці є невеликі округлі заглиблення мідного чи блакитного кольору з металевим відтінком. Перед кожною залозою на черевці є опуклість. Ноги – сірі або коричневі, з білими смугами та численними темними дрібними вкрапленнями. Шипи є на стегнах і перед кожним оком, декілька шипів розміщені на бічній стороні грудей. Оптимальною температурою для розвитку клопа є температура від +20ºС до +25ºС. Повний розвиток від яйця до імаго при температурі +20 ºС відбувається за 80,5 – 85,5 днів, а при температурі +30ºС – за 34 – 35 днів. Навесні комаха виходить із фази сплячки і починає розмножуватися. Цей вид є поліфагом із чудово розвиненою гнучкістю, що стосується харчування.

               Шкодочинність мармурового клопа.

               Мармуровий клоп є серйозним сільськогосподарським шкідником. Він  пошкоджує плодові (груша, яблуня, персик, абрикос, черешня), субтропічні (цитрусові, хурма, інжир, маслина), ягідні (виноград, шовковиця, шипшина, вишня, обліпиха), горіхоплідні (ліщина, або фундук), овочеві (томат, огірок, перець, баклажан), зернові та зернобобові (кукурудза, пшениця, ячмінь, соя, горох, нут, квасоля), декоративні деревні культури (павловнія, магнолія, церцис, платан і ін. ) і лісові породи (клен, ясен та ін.), може пошкоджувати бур’яни та чагарники.

Крім прямої шкоди, є переносником ряду фітоплазменних захворювань рослин.

Шкідливість коричневого мармурового клопа дуже велика – зниження врожайності в 2-3 рази: на плодових зерняткових яблуні і груші утворюється некроз, обкоркування, горбистість, а під шкіркою – суху ватообразну тканину; на винограді – ягоди не розвиваються і обпадають; на фундуку пошкоджує горіхи в стадії молочно-воскової стиглості, приводячи до припинення розвитку ядра; на інжир і хурмі призводить до недорозвиненості і передчасного опадання плодів; на перці і томатах – в місцях проколу розвивається гниль плодів; на кукурудзі – в качанах не розвиваються зернівки.

Зважаючи на відсутність природних ворогів, чисельність популяції цих комах стрімко зростає, створюючи  все більшу загрозу для сільськогосподарських культур.

                 Методи боротьби із шкідником.

                 Моніторинг та виявлення популяції карантинного шкідника проводиться фітосанітарними інспекторами за допомогою феромонних пасток.

Єдиним ефективним методом боротьби проти мармурового клопа  є хімічний. Слід пам’ятати, що основний “удар” шкідникові слід наносити у весняний період – коли розвивається перше його покоління, комахи мають ослаблений імунітет, і лише препаратами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Для здорової людини клопи загрози не несуть, але у разі попадання на тіло людей з ослабленою імунною системою, вони можуть кусатися. Це спричиняє набряки, а при попаданні в кімнату виділяють дуже неприємний запах – запах скунса, суміші паленої гуми з кінзою і викликають алергічну реакцію. У природних умовах цей запах відлякує від клопів їхніх ворогів – птахів, комах.

Підготувала завідувач відділу визначення посівних якостей насіння та товарних якостей садивного матеріалу Світлана Бордюк.