Сіра цвіль (Botrytis cinerea )

Сіра цвіль (Botrytis cinerea )

Це найбільш поширене мікологічне захворювання. Збудником цієї хвороби є гриб Botrytis, який за паразитичними властивостями відноситься до фітопатогенних сапрофітів.

Перші ознаки сірої цвілі ― це плями на поверхні стебел і листя. Плями стрімко збільшуються в розмірах, а при високій вологості повітря на поверхні даних бурих некрозів з'являється пухнастий наліт сірого кольору, який складається із спор і міцелію. Після того як хвороба добирається до плоду, то в першу чергу відбувається ураження плодоніжки, а потім сіра цвіль охоплює весь плід цілком. Вітер сприяє поширенню спор, які можуть оселитися на будь-якій рослині.

Найбільш часто цією хворобою уражуються такі культури, як виноград, суниця садова, гречка, капуста, півонії і гладіолуси. Сіра цвіль, якою хворіють коренеплоди, називається кагатною гниллю. Особливу небезпеку дане захворювання являє в період щеплень, так як Botrytis вражає як живці, так і місце щеплення.

 Симптоми: Характерною ознакою збудника сірої цвілі є попелясто-сірий наліт міцелію, який являє собою конідіальне спороношення гриба. Утворюється наліт на уражених тканинах за умов вологої і прохолодної погоди.

Зовні захворювання проявляється у вигляді плям на листі. Круглі або овальні, коричневі, червонуваті або помаранчеві плями з'являються на нижній частині стебла, потім піднімаються вище. У сиру погоду вони покриваються сірим нальотом цвілі. Поступово плями збільшуються, зливаються і покривають весь лист. В результаті він буріє і відмирає. Зимує збудник хвороби на торішніх листках, стеблах, бульбах та цибулинах.

Розвиток хвороби. Конідії розповсюджуються повітряними потоками та комахами на значні відстані і перезаражують рослини. Проростають конідії за наявності підвищеної вологи при +2...+30°С. В посушливі періоди конідії можуть зберігати життєздатність кілька місяців, що сприяє їх накопиченню протягом вегетаційного періоду у великій кількості.

При зниженні температури (до +4...+14°С) серед конідіального нальоту формуються чорні, неправильної форми з бородавчастою поверхнею склероції розміром 2-7 мм, які зимують в ґрунті на глибині до 5 см, а навесні проростають міцелієм з конідіальним спороношенням.

Заходи захисту:

• дотримання чергування культур у сівозміні;
• просторова ізоляції нових посівів культури від минулорічних;
• вирощування відносно стійких сортів;
• посів в оптимальні строки здоровим насінням;
• протруювання насіння;
• знищення післязбиральних решток;
• при сприятливих для розвитку хвороби умовах застосування фунгіциду.

Підготувала головний фахівець бактеріолог  – Л.Скиданюк.