Шкідник зустрічається по всій території України, особливо в лісостепових зонах, де є ослаблені та хворіючі сади. Уражає плодові (яблуню, сливу) та листяні, м’які породи дерев (вербу, тополю, вільху, березу). Несе значну загрозу, адже складний у виявленні та боротьбі.
Отож, які морфологічні особливості червиці пахучої? Нічний метелик Cossus cossus великий, неповороткий, темно-сірого або бурого кольору зі складним малюнком на передніх крилах, відкладає яйця на початку липня, прикріплюючи їх у тріщини кори та рани на деревах. У другій половині літа з яєць виходять гусенички, які вигризають у корі спільний хід, де і зимують. Після зимівлі пошкоджують деревину, вигризаючи значні глибокі ходи, тут вони зимують удруге. Дорослу гусеницю легко ідентифікувати, вона дуже велика — завдовжки до 8 см і 1-2 см товщиною. Зверху має колір від блідо-рожевого до темно-червоного, залежно від віку. Боки червоно-жовтого кольору, голова і грудний щиток чорні. Вона має залозу, що виділяє маслянисту рідину із специфічним кислим запахом деревного оцту, який можна відчути за декілька метрів, від цього і назва «пахуча». У травні третього року життя гусениці заляльковуються. Велика бура лялечка знаходиться у щільному коконі з тирси 1,5-2 декади.
Пошкоджені дерева мають сильний неприємний запах, хворіють, знижують урожайність, стають ламкими, всихають, втрачають приріст, а при сильному пошкодженні гинуть. При огляді ділянки з гусеницями виглядають як випуклості на корі, видуті проміжки на гілках, потовщення на стовбурах. Наявність бурих виділень (екскрементів та тирси), що висипаються з отворів у корі також свідчать про життєдіяльність гусені і призводять до появи грибкових захворювань. При виявленні окремих дерев з Cossus cossus, уражені ділянки ретельно розчищають. Знищують гусениць у ходах механічно (за допомогою дроту) або ін’єкційно (шляхом введення дозволених інсектицидів), з подальшим змащенням отворів садовим варом.